17.04.2020

Клас: 6 А

Всесвітня історія. Історія України (інтегрований курс)

Урок № 52

Тема уроку:  Мистецтво Давнього Риму

Мета: сформувати уявлення про римську культуру та досягнення римського мистецтва, розкрити особливості взаємного впливу  римської  культури  та  культур  інших народів.

Існує  думка, що «Рим завоював світ не тільки мечем — він переміг його своєю культурою». Давно  минули часи  Давнього  Риму, мова  римлян, латина,  на  сьогодні  є  «мертвою», нею  не  розмовляють, але  вона  стала  основою  сучасних  західноєвропейських  мов.  Культура  Риму мала  великий  вплив  на  інші  народи: в  Європі  довго  користувалися  юліанським  календарем, планети  Сонячної  системи  названо  іменами  римських  богів,багато   імен    теж  римського  походження (Віктор-«переможець», Валерій-«здоровий», Ганна – «користь, витонченість»). Зразком  для  народів  світу  лишається  римська  література, філософія  і  мистецтво.

Завдання:

1.  Опрацюйте лекційний матеріал та  підручник : § 50, п. 2;

2. Передивіться відео  та презентацію за цим посиланням:

https://www.youtube.com/watch?v=uRoCgy4ok0c

https://www.youtube.com/watch?v=__jBX_yo9x0

3. Письмово:

1)  Дайте визначення понять «релігія» та  «культура».

2) Тести:

1. Що таке "акведук"?

 а) водогін б) римська лазня в) водяний млин

2. Який будівельний матеріал винайшли римпяни?

а) цемент

б) гіпс

в) бетон

3. Найбільша архітектурна пам*ятка за часів Флавіїв?

а) акведуки

б) бруковані дороги

в) Арка Тіта

4. Яку архітектурну пам*ятку вважають найдосконалішою із збережених?

а) Пантеон

б) Арка Тіта

в) амфітеатр Флавіїв

5. Чим римські архітектурні споруди були схожі до грецьких?

а) методом будівництва

б) матеріалом будівництва

в) використанням арок і колон

6. Чи правильне твердження, що римляни створювали неперевершені скульптури?

а) так, в Римі було багато талановитих скульпторів

б) ні, римляни дуже часто копіювали грецькі роботи.

7. Які терміни стосуються культури Давнього Риму (2 правильні відповіді)?

а) терми; б) іонійський ордер; в) тріумфальна арка; г) пагода

8. Чи принесла великий вплив грецька культура на римську?

 а) так б) ні

9. В якому місті знаходиться найбільший римський акведук?

а) Сеговія  б) Севілья   в)Рим

Виконані завдання надсилаємо мені на Вайбер (фото) або на електронну адресу denisenkooksana2017@gmail.com  до 24.04.2020

17.04.2020

Клас: 7 Б

Всесвітня історія

Урок № :  26

Тема: Утворення Османської імперії. Культура Османської імперії.

Мета: розглянути передумови та процеси утворення Османської імперії,  охарактеризувати її культурний розвиток.

Сьогодні ми вивчаємо історію держави, яка теж виникла внаслідок завоювань  - Туреччини, або,  як її називали в давнину, Османської імперії.

Завдання:

1. Переглянути відео за цими посиланнями:

https://www.youtube.com/watch?v=q3SP_RZ0kvw

https://www.youtube.com/watch?v=CtW-pKNoXfM

2. Опрацювати матеріал підручника § 26

3. Письмово відповісти на питання:

1. Коли утворилася Османська держава?

 2.Хто був її засновником?

3.Назвіть перших турецьких правителів.

4.Хто із них став вперше  зватися султаном?

5.Які держави чи землі були захоплені Османською імперією у ХІV-XV століттях?

6.Назвіть дві найбільш відомі битви, які допомогли туркам завоювати Балканський півострів.

7. Хто завоював Константинополь?

8.З якого султана храм Святої Софії був перетворений у мечеть?

9. Хто такі яничари?

Виконані завдання надсилаємо мені на Вайбер (фото) або на електронну адресу denisenkooksana2017@gmail.com  до 24.04.2020

17.04.2020

Клас: 9 Б

Історія України

Урок № :  34

Тема: Радикальний рух у Галичині. Іван Франко. Утворення політичних партій

Мета: ознайомити  із зародженням радикального руху у Галичині; показати нові риси, що внесла в суспільно-політичний рух діяльність І.Франка, М.Павлика, О.Терлецького; охарактеризувати діяльність першої політичної партії в Україні (РУРП).

Завдання:

1. Переглянути відео за  цими посиланням:

https://www.youtube.com/watch?v=kSGsuODdIGg

2. Опрацювати додатковий матеріал та матеріал підручника § 22

3. Письмово: 

Тести

1. Вкажіть правильний варіант заповнення пропусків у тексті

У середині 70-х рр. ХІХ ст в українському національно-визвольному русі з'являється ____ течія, представники якої не погоджувалися з обмеженням діяльностіукраїнських патріотів рамками ____ роботи, вони прагнули надати їй ____ характеру.

А) Радикальна, мирної, збройного;

Б) Консервативна, ідеологічно-просвітницького, політичного;

В) Радикальна, культурно-освітньої, політичного; 

Г) Консервативна, культурно-освітньої, збройного.

2. Хто очолював радикальний (соціалістичний) рух в Галичині від 70-х рр. ХІХ ст.

А) І. Франко, М. Павлик;

Б) М. Драноманов, М. Грушевський;

В) Ю. Бачинський, В. Барвінський;

Г) Ю. Романчук, К. Левицький;

3. У якому регіоні України сформувались перші політичні партії.

 А) Східна Галичина;

 Б) Північна Буковина;

 В) Закарпаття;

 Г) Наддніпрянщина.

4. Що вплинуло на процес утворення політичних партій на Західній Україні наприкінці ХІХ ст..

 А) Політизація українського руху в Наддніпрянщині;

 Б) Європейські політичні ідеї та доктрини;

 В) Масова еміграція українців;

 Г) Діяльність греко-католицької церкви.

5. Першою політичною партією в західноукраїнських землях (і всій Україні) була

А) Українська соціал-демократична партія;

Б) Українська національно-демократична партія;

 В) Русько-українська радикальна партія;

 Г) Революційна українська партія.

6. В якому рядку вказано засновників та лідерів РУРП

А) М. Грушевський, І. Франко, Ю. Романчук;

Б) І. Франко, М. Павлик, С. Данилович;

 В) М. Ганкевич, С. Вітик, В. Охримович;

 Г) Ю. Романчук, О. Огоновський, В. Нагірний.

7. Вкажіть прізвище автора брошури "Україна irredenta", в якій вперше проголошена ідея незалежності України

А) І. Франко;

 Б) М. Павлик;

В)  Ю. Бачинський;

 Г) О. Колесса.

8. Позначне партії, які утворились наприкінці ХІХ ст на західноукраїнських землях (3 правильних відповіді)

  А) РУП;

  Б) УСДРП;

  В) РУРП;

  Г) УНДП;

  Д) УПСР;

  Е) УСДП.

9. Яка українська партія першою в своїй програмі визначила метою боротьби незалежність України

  А) РУП;

  Б) УСДРП;

  В) РУРП;

  Г) УНДП;

  Д) УПСР;

  Е) УСДП.

10. Якого громадського діяча називали "Тарас Шевченко західноукраїнських земель"?

А) І. Франко;

Б) В. Антонович;

В) Ю. Бачинський;

Г) А. Волошин

Закінчити таблицю

«Політичні партії Західної України кінця ХІХ ст.»

Назва партії	Рік заснування	Лідери	Програмна мета
РУРП	1890	І.Франко, М.Павлик, С.Данилович, Є.Левицький	• встановлення колективної організації праці й колективної власності на засоби виробництва еволюційним шляхом; • демократичні права і свободи; •запровадження в Австро-Угорщині «правдивого автономізму», що забезпечував би якнайкращий культурний і національний розвиток краю і народностей, які тут проживали; •досягнення матеріального добробуту трудящих (доповнює вчитель); • усунення всякої експлуатації (доповнює вчитель); • проведення реформ, спрямованих на економічне піднесення краю (доповнює вчитель).
УСДП	?	?	?
УНДП	?	?	?

Виконані завдання надсилаємо мені на Вайбер (фото) або на електронну адресу denisenkooksana2017@gmail.com  до 22.04.2020

Лекційний матеріал

1.       Радикальний рух у Галичині.

Починаючи з 70-х років ХІХ століття у визвольну боротьбу включилося нове покоління українських патріотів, яке прагнуло надати цій боротьбі більш рішучого характеру.

Молода інтелігенція Галичини стала критично оцінювати діяльність як москвофілів, так і народовців.

Таким чином, в українському русі виникає ще одна, так звана радикальна течія на чолі з Іваном Франком, Михайлом Павликом, Остапом Терлецьким.

Радикали – прихильники рішучих методів у розв’язанні певних завдань, насамперед політичних.

І.Франко з М.Павликом видав журнал «Громадський друг», який через переслідування властей змінив назву на «Дзвін», а потім на «Молот». Вони стояли на теоретичних засадах соціалізму, виступаючи на захист соціальних інтересів селян та національних інтересів українців Галичини.

Соціалізм – вчення, в якому як ідеал висувається здійснення принципів соціальної справедливості, свободи і рівності; суспільний лад, що ці принципи втілює.

Молоді радикали:

*робили наголос насамперед на соціальних проблемах, не відкидаючи національні інтереси українців;

* намагалися надати рухові модерного європейського характеру;

* хотіли залучити до політичної діяльності народні маси.

Методами діяльності радикалів були:

·        видавнича діяльність (часописи «Громадський друг», «Дзвін», «Молот», «Світ»);

·        пропагандистська робота серед робітників та селян, наприклад, через перетворення багатьох читалень «Просвіт» на свої осередки.

У 1877-1878 рр. над українськими радикалами відбувся судовий процес. Франка та його товаришів із редакції журналу «Друг» заарештували за підозрою в організації таємного соціалістичного гуртка. Доказів не знайшли, тому Іван Франко відбув незначний термін ув’язнення (112 днів просидів він в казематі).

Наприкінці ХІХ століття завершується оформлення радикалів у політичну партію. 4 жовтня 1890 року  у Львові під впливом Михайла Драгоманова з ініціативи Івана Франка, Михайла Павлика, навколо яких об’єдналася група студентської молоді, було засновано першу політичну партію – Русько-українську радикальну партію (РУРП).

Партія мала свою програму, в якій були завдання мінімум і максимум.

У своїй діяльності РУРП прагнула поєднувати відстоювання соціальних інтересів українських селян Галичини із захистом національних прав українського народу.

Політична партія – (частина, група, відділ) – добровільне об’єднання людей тієї чи іншої соціальної групи населення, яка виражає і захищає її інтереси.

З програми Русько-української радикальної партії.

«Ми, русько-українські радикали, виступаємо отсе як нова партія під назвою Русько-українська радикальна партія з ось якою програмою:

А. Програма максимальна

1. У справах суспільно-економічних змагаємо до переміни способу продукції згідно зі здобутками наукового соціалізму, т. ч. хочемо колективного устрою праці і колективної власності средств продукційних.

2. У справах політичних хочемо повної волі особи, слова, сходин і товариств, печаті і сумління, забезпечення кожній одиниці, без ріжниці пола, якнайповнішого впливу на рішення всіх питань політичного життя; автономії громад, повітів, крайів, у справах,котрі тілько йіх дотикають; уділення каждому народови можности як найповнішого розвою культурного.

3. У справах культурних стоїмо на грунті позитивної науки, за раціоналізмом в справах віри і реалізмом в штуці, і домагаємося, щоби всі здобутки культури і науки сталися власністю всего народа».

2. «Україна ірредента» Ю.Бачинського.

Питання автономії як програмної мети Русько-української радикальної партії викликало у партії гостру дискусію. На позиції незгоди з цим положенням були так звані «молодші» радикали Юліан Бачинський, В’ячеслав Будзиновський, Олександр Коллеса… Кінцевою метою політичної діяльності  партії вони вважали державну самостійність України, а автономію     у складі перебудованої на федеративних засадах Австро-Угорщини лише першим етапом на шляху до цієї мети.

У 1895 році було прийнято важливе доповнення до програми партії:

«Здійснення соціалістичних ідеалів можливе лише за повної політичної самостійності українського народу»

Самостійність – стратегічна мета партії. Через рік Юліан Бачинський опублікував брошуру «Україна  ірредента» («Україна уярмлена»), у якій доводив історичну необхідність здобуття Україною повної політичної незалежності.

На підтримку ідеї самостійності виступив Іван Франко – один з найвидатніших і найавторитетніших громадсько-політичних діячів, загальновизнаний класик української літератури.

Поступово ця ідея стала пануючою ідеєю загальноукраїнського національно-визвольного руху.

3.       Іван Франко, його роль у розвитку суспільно-політичної думки.

Класик української літератури, вчений, видавець, громадський та політичний діяч. Вважав своїм ідеалом національну самостійність і в культурному, і в політичному житті.

—Автор близько 4 тис. літературних, публіцистичних та наукових творів.

—Був редактором і членом редакції численних журналів і газет («Друг», «Правда», «Громадський голос», «Літературно-науковий вісник»; «Діло», «Хлібороб та ін.»).

—Протягом 1878—1881 рр. входив до складу редакції першої в Га­личині соціалістичної газети «Ргаса» та організованого навколо неї польсько-українсько-єврейського соціалістичного комітету.

Євген Маланюк сказав: «Свідомо чи несвідомо, з власного пересвідчення чи ж чужого голосу, але кожен, почувши ім'я Франка, здіймає шапку незалежно від свого місця народження. Тут діє інстинкт величі».

Франка також називають «Тарасом Шевченком західноукраїнських земель».

4. Утворення УСДП та УНДП.

                               У1899 р. частина радикально налаштованих членів РУРП вийшла з партії та створила окрему Українську соціал-демократичну партію. Того ж таки року було створено Українську національно-демократичну партію. Перша прагнула досягти соціалізму через реформи та легальні парламентські методи боротьби. Друга відмовилася від соціалістичної ідеології на користь національної ідеї.

Висновок

Радикальна течія в українському національно-визвольному русі з'являється в 70-х рр. XIX ст. Радикали прагнули надати українському рухові політичного характеру.

У 90-ті рр. XIX ст. національно-визвольний рух у Галичині піднявся на якісно новий рівень. Прискорився процес формування політичних партій. У 1890 р. була утворена Русько-українська радикальна партія (РУРП).

Ю. Бачинський у своїй брошурі «Поневолена Україна» першим серед громадських діячів висунув і обґрунтував ідею здобуття Україною повної політичної незалежності.

Історик В. Сарбей зазначав: «На межі XIX—XX ст. національний рух на всій території України виразно політизувався. Керівництво почали брати на себе новоутворені політичні партії, програми яких передбачали докорінні реформи або революційні перетворення соціально-економічного і політичного ладу, повну ліквідацію національного поневолення України чужоземними імперіями, запровадження цивілізованих основ суспільно-політичного життя українського народу на демократичних засадах автономії або федерації, конфедерації чи навіть повної державної самостійності».

17.04.2020

Клас: 9 Б

Правознавство

Урок № : 24

Тема: Злочини. Кримінальний проступок.

Мета: ознайомитися  з поняттям злочин,  проступок,  їх складом,  ознаками  та видами

 Завдання:

1. Опрацювати лекційний матеріал та матеріал підручника §21, п. 2

2. Письмово:

Порівняйте поняття, визначивши в них спільне та відмінне.

Поняття	Спільне	Відмінне
Адміністративне правопорушення
Злочин

Виконані завдання надсилаємо мені на Вайбер (фото) або на електронну адресу denisenkooksana2017@gmail.com  до 24.04.2020

Лекційний матеріал

 1.    Поняття злочину, його ознаки та класифікація.

      2.    Поняття проступку, його класифікація.                                 

          3.Різниця між злочином і проступком 

Найбільш небезпечні правопорушення, що посягають на найважливіші суспільні блага і цінності, є злочинами. Латинське слово «crimen», що у перекладі й означає «злочин», дало назву відповідній галузі – кримінальному праву. Основним його джерелом є Кримінальний кодекс України, положення якого визначають, які діяння є злочинами та які покарання можуть бути.

Згідно з чинного КК, кримінальні правопорушення бувають двох видів: злочини та проступки. Злочин - суспільно небезпечне протиправне винне каране діяння, за яке передбачена кримінальна відповідальність.

Злочин – суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), передбачене Кримінальним кодексом України.

Якщо суд визнає когось винуватим - заходи державного примусу у формі покарання. Однак кримінальний закон ґрунтується на твердженні, що людина є невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню доти, доки її вину не встановить і не доведе суд.

Ознаки злочину – елементи, які визначають, що протиправне діяння є злочинним

Склад злочину – це сукупність установлених законом об’єктивних і суб’єктивних ознак, притаманних даному, конкретному злочину.

Згідно ст. 11 КК, поняття злочину включає такі основні ознаки: протиправність, суспільна небезпечність діяння, винність, діяння, вчинення діяння суб'єктом злочину.

Розрізняють різні види злочинів.

■  умисними й вчиненими з необережності,

■  невеликої, середньої тяжкості, тяжкі та особливо тяжкі, Ст. 12 КК України

■  закінченими і незакінченими.

2. Проступок – протиправна, винна дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено юридичну  відповідальність.

3. Відмінність злочинувід проступку:

ü ступіньсуспільноїнебезпеки(найсерйознішедіяння);

ü покарання;

ü склад;

ü термінипритягнення до відповідальності;

ü особа, яка притягається до відповідальності.

Спільне між злочином і проступком:

ü   небезпечність діяння;

ü   провина;

                                        юридична відповідальність

17.04.2020

Клас: 11 А

Історія України

Урок № 39

Тема уроку:  Президентські вибори 2004 р. Помарнчова революція 2004 – 2005 рр. Суспільно-політичне життя та соціально-економічний розвиток України у 2005-2009 рр.

Мета: визначити хід Президентських виборів 2004р.; розкрити перебіг подій і зміст Помаранчевій революції; з’ясувати стан політичного життя за президенства В.Ющенка; проаналізувати його діяльність, визначити наслідки діяльності.

Завдання:

1.  Опрацюйте  лекційний матеріал та матеріал  підручник : § 27;

2. Переглянути відео за цими посиланнями:

https://www.youtube.com/watch?v=YQWbFIoof-0

https://www.youtube.com/watch?v=7UUBtv6qC3Y

https://www.youtube.com/watch?v=Im-gLjGyJKw

2. Письмово:

Тільки тести – 10 балів

Якщо тести + Завдання : Зробити висновок про позитивні та негативні результати президенства В. Ющенка = 12 б.

Тести

1. «Російська Федерація, Сполучене Королівство Великої Британії та Північної Ірландії і Сполучені Штати Америки підтверджують Україні їх зобов'язання згідно з принципами Заключного акта Наради з безпеки та співробітництва в Європі (НБСЄ) поважати незалежність і суверенітет та існуючі кордони України.., [а також] підтверджують зобов'язання утримуватися від загрози силою чи її використання проти територіальної цілісності чи політичної незалежності України, що ніяка їхня зброя ніколи не буде використовуватися проти України, крім цілей самооборони або будь-яким іншим чином згідно зі Статутом Організації Об'єднаних Націй…»

-         Що зумовило підписання цитованого документа?

А вступ України до Ради Європи

Б відмова України від ядерної зброї

В входження України до Світової організації торгівлі

Г проведення Всеукраїнського референдуму на підтвердження Акта проголошення незалежності України

2. Коли було прийнято Постанову Верховної Ради України «Про Державний прапор України»?

А 1988 р.

Б 1989 р.

В 1990 р.

Г 1992 р.

3. У якому документі закріплено таке положення:

«Суверенітет України поширюється на всю її територію. Україна є унітарною державою. Територія України в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною...»?

А Конституції України

Б Акті проголошення незалежності України

В Законі України «Про громадянство України»

Г Декларації про державний суверенітет України

4. Розгляньте фото та виконайте завдання

1)Ці події ввійшли в історію під назвою:

А «революція троянд».

Б «революція Гідності».

В «революція на граніті».

Г «Помаранчева революція».

     

2) Що стало приводом до цих подій?

А загострення відносин з Російською Федерацією

Б свавілля правоохоронних органів і сил спецпризначення

В масові фальсифікації результатів президентських виборів

Г зрив підписання Угоди про асоціацію з Європейським Союзом

5. Установіть відповідність між подією та її наслідком

1. запровадження національної валюти – гривні 2. «Помаранчева революція» 3. проведення першого Всеукраїнського референдуму 4. проведення перших альтернативних виборів до Верховної Ради УРСР

А)обрання Президентом України В. Ющенка Б) створення передумов до виходу держави з економічної кризи В) виникнення парламентської опозиції Г)припинення існування Союзу Радянських Соціалістичних Республік Д) створення Автономної Республіки Крим

6.Оберіть твердження які стосуються Віктора Ющенка.

1. Від січня 1993 р. – голова правління Національного банку України

2. Злочинець-рецидивіст

3. Голова Національного олімпійського комітету України (2002 — 2005)

4. Доктор економічних наук, професор

5.Створив блок «Наша Україна»

6.У 2004 р. балотувався на пост Президента України

7. 12 січня 2015 року був оголошений у розшук Інтерполом

Виконані завдання надсилаємо мені на Вайбер (фото) або на електронну адресу denisenkooksana2017@gmail.com  до 22.04.2020

Лекційний матеріал

1. ВИБОРИ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ 2004 Р. «ПОМАРАНЧЕВА РЕВОЛЮЦІЯ».

Вибори Президента, як і передбачалося стали переломними в історії України. Серед 26 кандидатів на посаду Президента розгорнулася жорстка боротьба, проте головна передвиборча боротьба точилася між двома кандидатами: В.Януковичем і В.Ющенком.

Тривалий час не зрозумілою була позиція Президента України Л.Кучми. конституційний Суд України визнав, що згідно з Конституцією (1996 р.) він перебуває при владі лише перший термін, хоча фактично залишається при владі вже два терміни. Зрештою Л.Кучма відмовився від участі у виборах 2004 р. Кандидатом від влади став діючий Прем’єр-міністр України В.Янукович.

Опозиційні сили згрупувалися навколо В.Ющенка, лідера “Нашої України”, колишнього голови Національного банку України, Прем’єр-міністра1999 -2001 р.

31 жовтня 2004 р. Відбувся І тур. Переможцями стали В.Ющенко (39,26%) і В.Янукович (39,11%). О.Мороз – 5,82%, П.Симоненко – 4,97%, Н.Вітренко – 1,53%. Решта кандидатів набрали менше 1% голосів. Нововведенням цих перегонів було відкриття телевізійних дебатів між кандидатами.

21 листопада 2004 р. Відбувся ІІ тур. Наступного дня Центральна Виборча Комісія (ЦВК) оголосила переможцем В.Януковича.

Коаліція опозиційних сил звинуватила ЦВК у фальсифікації результатів виборів, оскаржила рішення ЦВК у верховному Суді України й вивела на площу Незалежності в Києві своїх прибічників, наступного дня мітинг переріс у масову мирну акцію протесту, яка тривала до 8 грудня 2004 р. і отримала назву “Помаранчева революція”. Лідери опозиції заявили про створення Комітету національного порятунку і проведення Всеукраїнського політичного страйку. Почалася розбудова наметового містечка на Хрещатику і майдані Незалежності. Лідери опозиції закликали  взяти в облогу будинок Адміністрації Президента України, а згодом і Кабінет Міністрів України.

Того ж дня до Києва стали з’їжджатися і прихильники В.Януковича (близько 20 тис. осіб), які розбили наметове містечко навпроти будинку Кабінету Міністрів України.

У країні склалася в край напружена ситуація: загроза силових дій як з боку правоохоронних органів, так і з боку прихильників ворогуючих таборів, політична криза, загроза економічної кризи.

27 листопада 2004 р. відбулося засідання Верховної Ради, на якому було прийнято постанову про політичну кризу в країні, визнано факт фальсифікації виборів. Парламент висловив недовіру ЦВК і назвав не припустимим застосування сили проти учасників акції громадської непокори.

Прихильники В.Януковича взяли курс на сепаратизм, на розкол країни. З’їзд депутатів всіх рівнів у Сєверодонецьку закликав до проголошення Південно-Східної Автономної Республіки. Провідну роль у цьому процесі відіграли лідери Донецької, Луганської, Харківської областей.

Для розв’язання складної ситуації до України прибули представники Польщі, Литви, Росії, ЄС.

3 грудня 2004 р. Зважаючи на напружену ситуацію в країні та наявні матеріали про порушення під час голосування, Верховний Суд виніс рішення про переголосування ІІ туру президентських виборів.

8 грудня 2004 р. Верховна Рада прийняла рішення про переобрання ЦВК, яку очолив Я.Давидович.

26 грудня 2004 р. Переголосування ІІ туру. Результати: В.Ющенко (51,99%), В.Янукович (44,21%). 23 січня 2005 р. Інавгурація нового Президента В.Ющенка.

Прем’єр-міністром України було обрано Ю.Тимошенко, таким чином, політична криза в країні була розв’язана шляхом компромісу, народ України відстоював свої права мирним шляхом, засвідчивши свою прихильність демократичним ідеалам.

2. ПОЛІТИЧНА БОРОТЬБА 2005—2007 PP.

Післяпризначенняпрем'єр-міністромкраїни Ю. Тимошенко но­вий уряд узявся активно реалізовуватиобіцянки, щобулидані на Майдані. Програма уряду булапідтриманабільшістюдепутатів ВРУ, за неїголосували й опозиційнідепутати. Протевтілення в життягасел і обіцяноквиявилося не простою справою.

Уряд поставив перед собою декількаключовихзавдань: 1) попов­нитидержавний бюджет за рахунокліквідаціїпільг в оподаткуван­ні, вільнихекономічних зон і всілякихтіньових схем отриманнядоходів; припиненнямконтрабанди, маніпуляціями з поверненням НДС; 2) підвищити доходи громадян за рахунокзбільшеннязаробіт­ної плати, розширеннясоціальнихвиплаттощо; 3) реприватизація незаконно приватизованоївласності. Крім того, відбувалисязначнікадровізміни, щопризвели до замінипонад 13 тис. посадовціврізних ланок. Відбулисяарештиокремихосіб, щозвинувачували­ся в корупції та іншихзлочинах. Резонансними стали самогубстваміністра транспорту і зв'язку Г. Кірпи, екс-міністравнутрішніх справ Ю. Кравченка. Планувалосязапочаткуватиадміністративну реформу.

Але реалізація такого курсу Президента і уряду викликала розбіж­ності в самій команді, а також опір тих сил, інтереси яких зачіпали перетворення. Починаючи з весни 2005 р. стрімко зросли ціни на м'ясо (поштовхом стала програма уряду проти боротьби з контрабандою «Контрабанда — STOP!» і зростання попиту в результаті збільшення доходів громадян), потім на нафтопродукти (спровоковані стрімким зростанням світової ціни на нафту і змовою російських нафтотрейдерів, які монопольно володіли українським ринком), а згодом і на цукор (прагненням «цукрових королів» отримати надприбутки), як наслідок — розкручувався маховик інфляції. Для подолання цих негараздів уряд удався до адміністративного втручання, тим самим заперечуючи проголошені принципи вільного ринку. Відштовхнуло від України іноземних інвесторів питання реприватизації. Загалом погіршилися економічні показники. Своє невдоволення політикою уряду стали висловлювати середні та дрібні підприємці, які найбільше підтримували «помаранчеву революцію». Неодноразово спалахували конфлікти в середині урядової команди, 80 % якої не були однодумця­ми Тимошенко. Особливо загострилося протистояння між керівником РНБО України П. Порошенком і Ю. Тимошенко. Конфлікт спалахнув 5 вересня 2005 p., коли перший держсекретар Ющенка О. Зінченко звинуватив П. Порошенка, помічника президента О. Третьякова і лі­дера фракції «Наша Україна!» М. Мартиненка в корупції. Через три дні президент відправив у відставку Ю. Тимошенко, П. Порошенка і О. Третьякова: Таким чином, у команді президента відбувся розкол. Спроба помирити сили під час святкування першої річниці Майдану була невдалою, і на парламентські вибори колишні «помаранчеві» сили пішли різними командами.
У той же час відбувається консолідація антипомаранчевих сил. Після перших місяців розгубленості і переховувань вони починають активно заявляти про себе, використовуючи промахи «помаранчевої» влади. Перший масовий виступ опозиції відбувся в травні 2005 р., коли на вулиці Києва вона вивела 10 тисяч своїх прихильників. Також опозиція використала на свою користь арешти І. Різака, Б. Колеснікова (голова Донецької облради) і Є. Кушнарьова. Але найбільший «подарунок» опозиції зробив сам В. Ющенко, який в об­мін на підтримку в парламенті кандидатури Ю. Єханурова на посаду прем'єр-міністра фактично зняв усі звинувачення в причетності до фальсифікації виборів 2004 р.
Така ситуація призвела до того, що Партія регіонів, навколо якої консолідувалися опозиційні сили, стрімко стала набувати популяр­ності, підбираючи у свої лави всіх невдоволених «помаранчевою» владою. Така ситуація відбилася на передвиборчій компанії.
Ще одним провалом «помаранчевої» влади стали переговори з Ро­сією щодо постачання газу. Ціна на газ зросла майже вдвічі, а сама схема поставок була заплутаною й непрозорою через посередницьку структуру РосУкрЕнерго.
У виборах 26 березня 2006 р. взяли участь 45 партій і блоків. Проте 3% -й бар'єр подолали лише п'ять партій. Найбільше голосів набрала Партія регіонів (32,14 %), другу позицію посів Блок Юлії Тимошенко (22,29 %), далі йшли Наша Україна (менше ніж 14 %), Соціалістична партія (5,6 %), Комуністична партія (3,6 %). Вибори 2006 р. вперше відбулися за пропорційною системою. Проте головну роль у виборі відіграли не партійні програми, а авторитет лідерів. Парламентська компанія стала фактично продовженням президент­ських виборів 2004,р., а перемога Партії регіонів розглядалася як реванш за попередню поразку. Проте набраної кількості голосів регіоналам було недостатньо для формування самостійної парламентської більшості. До того ж «помаранчеві» сили мали в сукупності більше голосів. Така ситуація зумовила тривалий переговорний процес і жорстку боротьбу навколо створення парламентської більшості.
6 липня 2006 р. відбулося обрання Головою ВРУ О. Мороза. Це стало свідченням домовленості про створення Антикризової коаліції між Партією регіонів, КПУ і СПУ. Так, у результаті переходу СПУ до стану антипомаранчевих сил помаранчеві зазнали поразки. До того ж набирали чинності поправки до Конституції України, які значно зменшували повноваження Президента.
У таких умовах В. Ющенко зробив відчайдушний крок, спробувавши врятувати становище шляхом підписання всіма політичними силами Універсалу національної єдності після проведення відповідного Кругло­го столу. Хоча цей документ і був підписаний, але він не отримав ніякої юридичної сили (Ю. Тимошенко не підписала документа й наполягала на розпуску парламенту та призначенні нових виборів).
В умовах, коли популярність В. Ющенка і його партії «Наша Україна» стрімко падала, Президент не наважився на розпуск парламенту й подав до ВРУ кандидатуру В. Януковича на посаду прем'єр-міністра. Передбачалося створення широкої коаліції між Пар­тією регіонів і «Нашою Україною». До уряду В. Януковича ввійшло декілька представників від «Нашої України». Проте спільна робота не вийшла: міністри-нашоукраїнці були по черзі звільнені. Поча­лася боротьба за повноваження Президента, які не були остаточно розмежовані в результаті змін до Конституції. У країні триває за­пекла політична боротьба, і перемога в цій боротьбі буде залежати від результатів соціально-економічного розвитку країни і здатності опозиції (БЮТ і «Наша Україна») консолідувати свої сили.