06.05.2020
Класи: 9 Б
Історія України
Підсумкова контрольна робота
Мета: систематизувати, узагальнити та закріпити
знання з даної теми, визначити якість
засвоєння знань, перевірити вміння систематизувати матеріал, складати
розповідь, застосовувати набуті знання.
1. Виконуєте
завдання.
Завдання
представлені у 2 варіантах, виконуєте свій варіант.
Виконані завдання присилаємо
мені на Вайбер (фото) або на електронну адресу denisenkooksana2017@gmail.com
до
08.05.2020
«Україна початку ХХ століття перед викликами
модернізації».
І
варіант
1. Під час проведення
Столипінської аграрної реформи уряд Російської імперії:
А.
насильно відчужував землі у поміщиків.
Б.
відроджував общинне землеволодіння.
В.
заохочував зростання хуторів і відрубів.
Г.
запроваджував зрівняльне землекористування.
2. Г.Вакуленчук
та Л.Матюшенко – були:
А.
лідерами «Спілки».
Б.
керівниками повстання в селі Великі Сорочинці Полтавської губернії.
В.
керівниками повстання на броненосці «Потьомкін».
Г.
керівниками повстання на крейсері «Очаків».
3. З перелічених вимог визначте ту, яка була актуальною для
представників пролетаріату напередодні революції 1905-1907 рр.:
А. перерозподіл землі.
Б. можливість участі у формуванні державної
політики.
В. стабільність і недоторканність власності й
прибутків.
Г. установлення мінімальних розмірів заробітної
платні, пенсій.
4. Які зміни в
суспільному житті Наддніпрянської України відбулися після оприлюднення
цитованого документа?
«Від заворушень,
що виникли, може з’явитися загроза цілісності та єдності держави загальноросійської…
До обов’язків уряду Ми віднесли виконання непохитної Нашої волі: 1) дарувати
населенню непорушні основи громадянської свободи совісті, слова, зібрань і
союзів …».
А.
створення губернських зборів і земських управ.
Б.
утворення Української автокефальної церкви.
В.
поява перших україномовних періодичних видань.
Г.
відкриття в університетах кафедр історії України.
5. Який чинник
негативно впливав на формування української нації?
А.
модернізація промисловості і сільського господарства.
Б.
формування ринкових відносин.
В.
розвиток міст.
Г.
імперська переселенська політика.
6. Яку роль
відігравала Українська греко-католицька церква в житті західних українців на
початку ХХ століття?
А.
УГКЦ залишилась осторонь національно-визвольних змагань.
Б.
стала об’єднавчою силою, пробуджувала національну свідомість українців.
В.
була опорою імперської влади, стримувала національно-визвольний рух
українців.
Г.
посідала помірковану позиції, уникаючи втручання в політичні справи.
7. Що стало
причиною активізації діяльності москвофілів на початку ХХ ст.?
А. підтримка з боку намісника
Галичини.
Б. досягнення порозуміння з українськими
партіями.
В. відмова від звеличення ролі Росії.
Г. заклики до збройної боротьби проти
австро-угорського панування.
8. Яка галузь
була однією з провідних у структурі
промисловості на західноукраїнських теренах на початку XX ст.?
А.
вугільна.
Б. нафтодобувна.
В.
текстильна.
Г. металургійна.
9. Якою була
мета діяльності українських політичних партій Галичини на початку ХХ ст.?
А.
підготовка до соціалістичної революції.
Б.
боротьба за впровадження української мови у початкових і середніх навчальних
закладах.
В.
боротьба проти масової трудової
еміграції українців.
Г.
боротьба за загальне виборче право.
10. «Одним із ключових питань для галицьких
українців наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст. була боротьба за український
університет». Що було одним із наслідків цієї боротьби?
А.
поява українського представництва в Галицькому сеймі та австрійському
парламенті у Відні.
Б.
створення українських національно-культурних і військово-спортивних
організацій.
В.
загострення відносин між польськими і українськими студентами.
Г.
реформування виборчої системи в Австро-Угорщині.
11. Визначте ті завдання, які були притаманні для
революції 1905 - 1907 рр. (три правильні відповіді).
А.
ліквідація кріпацтва.
Б.
захист приватної власності і ініціативи.
В.
ліквідація самодержавства та встановлення конституційно-демократичного ладу.
Г.
укріплення самодержавства.
Д.
забезпечення умов національно-культурного розвитку народам імперії.
Е.
розв’язання аграрного питання.
Є.
централізація Російської імперії.
12. Установіть
послідовність подій.
А.
створення Української народної партії.
Б.
повстання на крейсері «Очаків» в Севастополі.
В.
обрання і діяльність ІІ Державної Думи.
Г.
створення організації «Січ».
13. Установіть
відповідність між термінами і поняттями та їх визначеннями.
А.
страйк.
Б.
«відруб».
В.
монополія.
Г.
діаспора.
1.
підприємство, що контролює більшу частину ринку певного товару.
2.
тимчасове припинення роботи з метою домогтися виконання певних вимог.
3.
політика, спрямована на обмеження політичних та громадських прав євреїв.
4.
українці, що проживають за межами Батьківщини.
5.
земельна ділянка, що виділялася селянинові на правах особистої власності.
14. Установіть
відповідність між історичними діячами і особливостями їх діяльності.
1.
Андрей Шептицький.
2.
Мирослав Січинський.
3.
Іван Боберський.
4.
Кирило Трильовський.
5.
Юлій Фірцак.
А.
один із засновників Української радикальної партії і першого спортивно-
пожежного товариства «Січ», за що отримав назву «січовий батько».
Б.
педагог, ініціатор розвитку національної фізичної культури («батько
українського спорту»), організатор сокільсько-січового руху, автор підручників
з фізичного виховання молоді.
В.
єпископ Мукачівської греко-католицької єпархії, ініціатор відновлення
діяльності «Общества Св. Василия Великого», проведення реформ «Верховинська
господарська акція» і створення учительської семінарії для дівчат в Ужгороді.
Г.
предстоятель Української греко-католицької церкви, заснував Український
Національний Музей, в якому було зібрано одну з найбільших у Європі збірок
іконопису.
«Україна
початку ХХ століття перед викликами модернізації».
ІІ
варіант
1. Демонстрації
робітників та студентів у Києві 25-26 лютого 1914 р. були протестом проти:
А.
реформ Петра Столипіна.
Б.
застосування смертної кари до політичних противників режиму.
В.
спровокованої антисемітами судової «справи Бейліса».
Г.
заборони святкування роковин Т.Шевченка.
2. Вкажіть назву першої щоденної
громадсько-політичної газети українською мовою в підросійській Україні
(заснована Є. Чикаленком, В. Симиренком):
А. «Громадська думка» (з 1906 р.
«Рада»).
Б.
«Зоря Галицька».
В.
«Гасло».
Г.
«Іскра».
3. У результаті
Столипінської земельної реформи початку ХХ ст. вийшла з общини та закріпила в
особисту приватну власність земельні наділи більшість селянських господарств:
А.
Лівобережної України.
Б.
Правобережної України.
В.
Слобідської України.
Г.
Південної України.
4. Концентрація
промислового виробництва в металургійній, вугільній і залізорудній галузях
Наддніпрянської України на початку ХХ ст. сприяла:
А. завершенню промислового перевороту.
Б. створенню монополістичних
об’єднань.
В. формуванню ринку вільнонайманої
праці.
Г. подоланню залежності від іноземного
капіталу.
5. З перелічених вимог визначте ту, яка була актуальною для
представників селянства напередодні революції 1905-1907 рр.:
А. установлення мінімальних розмірів заробітної
платні, пенсій.
Б. можливість участі у формуванні державної
політики.
В. скасування викупних платежів.
Г. установлення 8-годинного робочого дня.
6. Яка
характерна риса економіки західноукраїнських земель на початку ХХ ст.?
А.
домінування в економіці краю іноземного капіталу.
Б.
успішна конкуренція українських виробників з австрійськими.
В.
дотримання австрійською владою загальноєвропейського робітничого законодавства.
Г.
швидкий розвиток важкої промисловості і машинобудування.
7. Чим
завершилася боротьба західноукраїнських партій за реформування виборчої системи
Австро-Угорщини?
А.
скасуванням виборчих прав українського населення Галичини.
Б.
виділенням місць для депутатів від Галичини у Віденському парламенті.
В.
запровадженням загального виборчого права для чоловіків.
Г.
ліквідацією Галицького сейму як представницького органу влади.
8. Які
гімнастично-спортивні організації були створені в Західній Україні наприкінці
ХІХ – на початку ХХ ст.?
А.
«Народна рада», «Руська бесіда», «Пласт».
Б.
«Сокіл», «Січ», «Пласт».
В.
«Беркут», «Кобра», «Сокіл».
Г.
«Січ», «Просвіта», «Руська рада».
9. Який наслідок
дискримінації українців за національною ознакою на західноукраїнських теренах на
початку ХХ ст.?
А.
українці почали сподіватися на зовнішню допомогу в вирішення своїх національних
прав.
Б.
українське суспільство сильно поляризується за фінансово-майновою ознакою, в
результаті чого боротьба за національні права відходить на другий план.
В.
серед українців посилюються маргінальні і нігілістські тенденції, які фактично
призводять до занепаду національної боротьби.
Г.
українське населення ще більше згуртовується навколо єдиної національної ідеї.
10. Що
спричинило до замаху українського студента М.Січинського на польського
намісника Галичини А.Потоцького?
А.
репресивна податкова система, що прирікала українців на масове зубожіння.
Б.
терористичні дії органів влади проти українських селян з метою виявлення
центрів національного руху.
В.
гуманітарна політика влади, яка заборонила публічне використання української
мови.
Г.
політичні репресії і фальсифікації в ході виборів до Галицького сойму.
11. Які
особливості соціально-економічного розвитку українських теренів у складі
Австро-Угорщини на початку ХХ ст.? (три правильні
відповіді)
А.
монополізація виробництва.
Б.
засилля іноземного капіталу.
В.
вплив української буржуазії.
Г.
домінування важкої промисловості.
Д.
експорт готової продукції до Австрії.
Е.
розвиток зернового господарства.
Є.
конкуренція з боку австрійських виробників.
12. Установіть
послідовність подій.
А.
впровадження загального виборчого права в Австро-Угорській імперії.
Б.
створення організації «Пласт».
В.
проголошення маніфесту царя Миколи ІІ про надання громадянських прав.
Г.
проведення першого публічного політичного віче у Східній Галичині.
13. Установіть
відповідність між різними організаціями та об’єднаннями і напрямками
соціально-економічного та суспільно-політичного розвитку західноукраїнських
теренів на початку ХХ ст.
А.
спілка «Селянська каса».
Б.
товариство «Сокіл».
В.
синдикат «Мундус».
Г.
Русько-український клуб.
1.
активізація трудової еміграції українців.
2.
участь українців у парламентській діяльності.
3.
розвиток кооперативного руху.
4.
утворення монополістичних об’єднань.
5.
становлення і розвиток спортивно-фізкультурних організацій.
14. Установіть
відповідність між історичними діячами та особливостями їх життя і діяльності.
А.
Микола Міхновський.
Б.
Михайло Русов.
В.
Ілля Шраг.
Г.
Микола Левитський.
Д.
Євген Чикаленко.
1.
громадський діяч, учасник кількох міжнародних конгресів з кооперації, ініціатор
створення артілей, за що названий «артільним батьком».
2.
політичний і громадський діяч, автор програми РУП, відомої під назвою
«Самостійна Україна», засновник самостійницької Української народної партії,
один з основних ідеологів українського націоналізму.
3.
громадський і політичний діяч, обраний депутатом до І Державної думи від
Чернігівщини, де очолював Українську парламентську громаду, заступник голови
Товариства українських поступовців.
4.
громадський діяч і меценат, видавець єдиних українських щоденних газет в
Наддніпрянщині — «Громадська Думка» і
«Рада», один з ініціаторів створення Товариства українських поступовців.
06.05.2020
Класи: 8 А,Б
Історія України
Розділ 5. Українські землі в 20-90-х
роках 18 століття.
Тема: Правобережна Україна: рух гайдамаків. Коліївщина.
Західноукраїнські землі. Рух опришків.
Завдання:
1. Переглянути відеоматеріал за цими
посиланнями:
1) Правобережна Україна у першій
половині XVIII століття. Гайдамаки.
2) Визвольна боротьба українського народу в ІІ половині XVIII
століття.
3) Коліїївщина – перша національна революція в Європі.
4)
Західноукраїнські землі у XVIII столітті.Рух опришків.
2. Ознайомитися з матеріалом підручника: § 32,
вивчити
дати, поняття .
Письмового
завдання не буде.
06.05.2020
Клас: 10 А
Всесвітня історія
Узагальнення за темами: «Держави
Центрально-Східної Європи» та «Держави Азії та Латинської Америки»
1. Незалежність Польської республіки
була проголошена в:
А) 1917
р.; Б) 1918 р.; В) 1919 р.
2.
Видовданська конституція прийнята в…
А) Югославії; Б) Болгарії; В) Румунії; Г) Чехословаччині.
3.
Яку офіційну посаду займав М. Хорті?
А) президент; Б) прем’єр-міністр; В) начальник держави; Г)
регент.
4. Чехословаччина
була розчленована сусідніми державами й остаточно припинила своє існування в:
А) 1938
р.; Б) 1939 р.; В) 1941 р.
5. Диктаторський
режим генерала Й.Антонеску діяв:
А) у
Румунії; Б) у Болгарії; В) в Угорщині
6.
«Лінія Керзона» це тимчасовий кордон між…
А) Чехословаччиною та Німеччиною; Б) Польщею та Чехословаччиною;
В) Польщею та Радянською Росією; Г) Австрією та Угорщиною.
7. Першим
президентом Чехословаччини став:
А) К.Генляйн; Б) Е.Бенеш;
В) Т.Масарик; Г) Г.Гаха
8.
Королівство сербів, хорватів і словенців було перейменоване на Королівство
Югославія у:
А)1924 р.; Б)1927;
В) 1929 р.; Г) 1925 р.
9.
«Залізна гвардія» діяла в…
А) Югославії; Б) Угорщині; В) Румунії; Г) Болгарія.
10. Коли в
Польщі було встановлено режим “санації”?
А) 1919
р.; Б)1925 р.; В) 1932 р.;
Г) 1926 р.
11. За рішенням Паризької конференції Закарпаття
переходило до складу:
А)
Польщі; Б) Чехословаччини; В) Румунії;
Г) Угорщини.
12.Коли в Японії
було проголошено “меморандум Танака”?
а)
1919 р.; б) 1923 р.; в) 1927 р.
13.Переведення
виробництва на випуск воєнної продукції називається…
а) демократизація; б)кауділізм; в)
колоніалізм; г) мілітаризація; д) індустріалізація;
ж)
латифундизм.
14.До якого
регіону відносяться такі поняття: «бананова республіка», латифундизм; експортна
економіка?
а) Африка в) Латинська Америка; б) Азія; г)
Європа.
15. Якої країни стосуються
наведені нижче назви, терміни, поняття.
Гоміндан-
Мілітаризація-
Реза-шах Пехлеві-
Генерал Танака-
„Декларація Больфура”-
Чан Кайші-
16.
Співвіднесіть політичного діяча та державу:
1.
Б. Кун;
2.
Е. Бенеш;
3.
Г. Натурович
4.
О . Стамболійський
|
А)
Чехословаччина;
Б)
Польща;
В)
Румунія;
Г)
Угорщина;
Д)
Болгарія
|
Виконані завдання присилаємо
мені на Вайбер (фото) або на електронну адресу denisenkooksana2017@gmail.com
до
08.05.2020
06.05.2020
Клас: 10 А
Громадянська освіта
Розділ
7. Україна, Європа, Світ.
Тема
уроку: Яким є вплип глобалізацій них процесів на економіку, культуру, довкілля,
людину.
Завдання:
1. Ознайомитися з лекційним матеріалом та матеріалом в підручнику: Тема 7.1.
2. Переглянути презентацію за цим посиланням:
Вивчити
поняття.
Лекційний матеріал
Глобалізація (від фр. та англ. global - загальний, всесвітній; від латин. globus - куля) - економічні, торговельні, фінансові, технологічні,
політичні, соціальні, трудові, інформаційні та інші процеси, що мають
глобальний масштаб і планетарний характер.
Сучасний світ попри все своє
різноманіття є єдиним, і його частини тісно взаємопов’язані. Людство
розвивається, розширюючи зв’язки й контакти на усіх рівнях. Люди дедалі більше
усвідомлюють себе як єдину спільність, у якій кожен пов’язаний із багатьма
тисячами інших осіб у всіх куточках Землі. Відбувається посилення контактів між
громадянами різних країн, організаціями та іноземними державами, зростає
взаємозалежність між ними.
Саме цей процес називають
глобалізацією.
Поняття «глобалізація» має такі основні аспекти:
зменшення
перешкод для економічної, політичної й культурної взаємодії країн та народів;
тенденції
до утворення більш уніфікованого економічного, політичного та культурного
простору;
заснування
структур глобальної керованості.
Якими є масштаби глобалізації
Глобалізація означає залучення великої частини людства в
єдину відкриту систему суспільно-політичних, економічних та культурних зв’язків
на основі новітніх інформаційних технологій та телекомунікацій. Водночас
цей процес веде до зростання взаємодії і між державами, і безпосередньо поміж
людьми.
Рівень залучення країни до
глобалізаційних процесів можна з’ясувати за допомогою індексу глобалізації.
Наприклад, індекс глобалізації, що його розраховують швейцарські фахівці,
враховує три групи показників:
• показники економічної
глобалізації (обсяги зовнішньої торгівлі держави, прямих іноземних інвестицій,
заробітну плату, рівень торговельних бар’єрів тощо);
• показники соціальної
глобалізації (мобільність населення, міжнародних поштових відправлень, грошових
переказів, кількість користувачів інтернету, телеканалів, періодичних та інших
видань тощо);
• показники політичної
глобалізації (членство в міжнародних організаціях, участь країни в місіях Ради
Безпеки ООН, кількість іноземних дипломатичних представництв, міжнародних
домовленостей тощо).
Ставлення до глобалізації у
середовищі фахівців і серед жителів нашої планети загалом є суперечливим, а
часом і діаметрально протилежним. Це пов’язано з різними поглядами на наслідки
глобалізації, в якій одні вбачають серйозну загрозу світовій системі, а інші -
засіб подальшого прогресу.
Антиглобалізм -
загальний термін, що описує політичну позицію людей, які протистоять політиці
глобалізації.
Прихильники
антиглобалізму об'єднані ідеєю протистояння політичній владі транснаціональних
корпорацій і міжнародних економічних організацій, як-от Світова організація
торгівлі, МВФ, Світовий банк, що діють в інтересах великого капіталу. Цей
процес, на їхню думку, послаблює національні держави, шкодить демократії,
правам людини, довкіллю й особливо - суспільствам тих країн, що розвиваються.
«Головним завданням, що стоїть
перед нами сьогодні, є забезпечення того, щоб глобалізація стала позитивним
чинником для всіх народів світу. Це мотивовано тим, що глобалізація хоча й
відкриває широкі можливості, її благами зараз користуються досить нерівномірно,
так само нерівномірно розподіляються її витрати. Глобалізація може мати
всеохопний і справедливий характер лише завдяки широкомасштабним і наполегливим
зусиллям щодо формування спільного майбутнього, заснованого на нашій спільній
належності до роду людського в усьому його різноманітті».
06.05.2020
Клас: 11 А
Історія України
Розділ 6. Творення нової України
Тема уроку: Угода про асоціацію між
Україною в ЄС. Надання Томосу. Особливості культурного розвитку України.
Завдання:
1. Переглянути матеріал за цими
посиланнями:
1) Угода про асоціацію в датах.
2) Зміст
та правова природа Угоди про асоціацію.
3) Що таке Томос?
2. Ознайомитися з лекційним матеріалом та матеріалом підручника: § 30, відповісти на питання в кінці параграфа
(усно),
вивчити дати, поняття.
Скласти
таблицю
«Культура України на сучасному етапі»
на
стор. 236 в підручнику.
Виконані завдання присилаємо
мені на Вайбер (фото) або на електронну адресу denisenkooksana2017@gmail.com
до
08.05.2020
Лекційним матеріалом
Створення Православної Церкви України та надання Томосу про автокефалію – важлива
з історичного погляду подія для незалежної України.
Зміцнюючи суверенітет нашої держави у 2018 та на початку 2019 років завдяки
спільним зусиллям української влади, Президента України Петра Порошенка,
державним і громадським діячам, а також ієрархам українських церков було
остаточно вирішено питання про надання помісній, тобто місцевій Православній
Українській Церкві статусу автокефальної - повністю незалежної в усіх аспектах
свого духовного та організаційного розвитку.
Помісна церква України - це об'єднання
всіх православних вірян, яке створюється за територіальним принципом на українських землях.
Помісна церква
стає незалежною та самоврядною на території України і узгоджується з політико-адміністративним
поділом та державними кордонами. Створення помісної незалежної церкви
ініціювалося Презедентом П.Порошенком, який сказав, що:
«Безумовно, кожен
розуміє, що це не лише церковна, а й історична подія для нашої держави. Це є
подія незалежності України, яка відбувається у дуже непрості часи. Для того,
щоб ми мали, як більшість у православному світі, свою єдину автокефальну,
євхаристійну Церкву, молитовно поєднану з іншими помісними церквами, але
адміністративно аж ніяк не залежну, ані від Москви, ані від кого іншого. Слід
виходити з давнього канонічного принципу – громадянським і земельним розподілом
нехай слідує розподіл церковних справ. І ми діємо чітко відповідно до цього
зазначеного принципу».
«Україна як незалежна держава згідно з традиціями
православного світу
не просто має право, а, на мою думку, просто зобов’язана
цю церкву створити.
І не упустити цю можливість і продемонструвати таку саму
єдність,
як продемонстрували церковні ієрархи.
Всі помісні церкви нового і новітнього часу були
конституційовані лише
в рамках співдії церкви і держави. І до Його Всесвятості
необхідне звернення
і керівника держави, і церковних ієрархів», - сказав
Порошенко.
Історично склалося, що
головною та найчисельнішою релігійною організацією України, з якою себе
співвідносять три чверті її громадян, є Православна Церква, чия традиція
протягом перших семи сторіч її існування була пов'язала з Материнською Константинопольською
(Вселенською) Патріархією. Цей зв'язок був перерваний 1686 року, коли через
інтриги та примус з боку царської влади Київську Митрополію було приєднано до
Московського Патріархату.
Ці події спричинили протягом
18-го та 19-го сторіч трагічні процеси русифікації та втрати Українським
Православ'ям власного унікального обличчя та заборони будь-яких проявів, які не
узгоджувалися з російською церковною традицією. Але одночасно це зумовило
виникнення процесів та відповідних рухів усередині української спільноти, що
мали на меті повне відокремлення Української Церкви від Російської та утворення
самостійної автокефальної Церкви.
Ці процеси надзвичайно
активізувалися на початку 20-го сторіччя після проголошення новітньої Української
державності 1917-1920-го років. 1 січня 1919 року Директорія УНР своїм
спеціальним законом проголосила автокефалію Української Церкви. В
організаційному сенсі українське духовенство намагалося реалізувати цю ідею
кілька разів протягом 20-го сторіччя. Вперше,
- в 1921-му році, коли на
Всеукраїнському соборі у Софії Київській було проголошено Українську
Автокефальну Православну Церкву.
Вдруге ієрархія
незалежної УПЦ були інституйована (висвячена) 1942-го року завдяки сприянню єпископів братньої незалежної
Польської Церкви.
Третя спроба була ініційована 1989 - го року, коли разом з процесами лібералізації суспільного
життя та рухами щодо отримання повної політичної незалежності України почався
процес масового відходу від Московського Патріархату парафій, який дістав
продовження через три роки, коли на Об'єднавчому соборі 1992 року до незалежної
Церкви долучилася частина духовенства Московського Патріархату в Україні на
чолі з її тодішнім главою, митрополитом Філаретом (Денисенком).
Етапи/ спроба
|
Рік
|
Ініціатори автокефалії в Україні
|
Утвердження автокефалії православної церкви на Україні.
|
1 етап
|
01.01.1919
|
Директорія
|
Проголосила автокефалію в Україні
|
1спроба
|
1921
|
Всеукраїнський собор у Софії Київській
|
Проголошено Українську Автокефальну Православну Церкву.
|
2 спроба
|
1942
|
Єпископи Польської церкви
|
Ієрархія незалежної УПЦ інституйована
|
3 спроба
|
1989, 1992
|
Духовенство Московського патріархату на чолі з митрополитом Філоретом.
|
Почався процес масового відходу від Московського патріархату парафій.
|
Висновок: Незважаючи на 29 років свого фактичного безперервного
існування в Україні, лише 2015 року автокефальна, помісна Українська
Православна Церква змогла дістати визнання з боку материнського Вселенського
Константинопольського Патріархату, який дійшов до переконання, що є всі підстави
уневажнити чинність згаданого акту 1686 року, згідно з яким духовна опіка над
Київською Митрополією була передана
Московській Церкві.
Визнання Православної
церкви України Вселенським православ҆ям.
Як створювалась Православна церква України?
Квітень 2018 року - Президент
України Петро Порошенко звернувся до глави Материнської Церкви з проханням
визнати автокефалію УПЦ.
Петро Порошенко
заявив, що єдина помісна церква зміцнить незалежність України і не дозволить
країні-агресору втручатися у справи нашої держави. Водночас, за словами глави
держави, створення єдиної автокефальної церкви ніяк не вплине на віросповідання
українців. Вони як і раніше зможуть обирати, який храм відвідувати.
Депутати Верховної
Ради проголосували за постанову щодо звернення президента до вселенського
патріарха Варфоломія про надання Томосу про автокефалію Православної церкви в
Україні.
70
єпископів усіх трьох гілок розділеного до того часу Українського Православ'я:
Української Православної Церкви Київського Патріархату, Української
Автокефальної Православної Церкви та Української Православної Церкви
Московського Патріархату також підтримали це звернення.
9 жовтня 2018 року - в Стамбулі розпочалося триденне засідання
Синоду Вселенського патріархату.
Священний синод Української православної церкви (Київського
патріархату) —
орган управління Українською православною церквою
Київського патріархату в
період між Помісними та Архиєрейськими Соборами.
(зібрання 12-ти уповноважених єпископів) та Синаксису (зібрання усіх єпископів
Церкви)
10
жовтня 2018 року на цих зборах церковники заслухали звіт
посланців патріарха Варфоломія (екзархів), які майже місяць провели в Україні.
Саме за результатами їхнього звіту, Україні й надали дозвіл на створення Єдиної
помісної церкви. Зокрема, з усього духівництва Української Церкви, на яке було накладені
Московським Патріархатом канонічні церковні санкції, були зняті будь-які
покарання, а всі єпископи та священики були визнані у дійсному сані.
15 грудня 2018 року у стінах собору Святої Софії
Всеукраїнського собору, на якому 200 делегатів (у тому числі більше 60
єпископів, що репрезентували всі три гілки Православ'я) засвідчили домінуючому
в українському суспільстві волю мати визнану єдину визнану автокефальну Церкву.
На Соборі було прийнято статут утвореної Православної Церкви України (інша
назва - Українська Православна Церква) та обрано її Предстоятеля —
Блаженнійшого Митрополита Київського і всієї України Епіфанія (Думенка).
5-6 січня 2019 року у Стамбулі, в резиденції глави Вселенського Патріархату на
Фанарі (район міста, де розміщується осідок патріарха і його кафедральний собор
Святого Георгія), було підписано та вручено
Томос про
автокефалію (офіційний документ,
який засвідчує волю Церкви-Матері надати
такий документ і окреслює основні параметри цього рішення) - указ, декрет, окружне послання предстоятеля помісної
православної церкви у деяких важливих питаннях церковного устрою. Шляхом
надання томосу деякій частині «материнської» (кіріархальної)
церкви офіційно проголошується автономія в управлінні або автокефалія.
Для Вселенського Православ'я, в
системі якого після визнання помісної Української Православної Церкви існує 15
автокефальних Церков, саме такий устрій, за якого у незалежних державах
утворюються самостійні місцеві церкви, є традиційним та підтвердженим церковним
правом, яке існує майже дві тисячі років.
Оскільки за часом утворення Православної церкви України є наймолодшою за часом визнання, то вона в офіційному переліку церков (диптиху) зайняла останнє, п'ятнадцяте місце.
Православна церква
України (офіційна назва релігійної організації в
державному реєстрі - Київська митрополія Української православної церкви
(Православної церкви України).
Висновок: В Україні визнано Вселенським
православ'ям помісну
Українську Православну Церкву. В незалежній
Україні-назалежна церква.
Комментариев нет:
Отправить комментарий